У статті розглядаються проблеми формування способів життя двох видатних діячів європейської культури XIX–XX століть – І. Гете і Н. Бора. Досліджуються схожість і відмінності організації ними свого життя, досягнення високих ...

Мета статті полягає у висвітленні педагогічної та творчої практики архітектурно-дизайнерської школи Бауґауз у контексті орієнтальних культурно-мистецьких практик. Методи дослідження зумовлені метою та специфікою досліджуваних ...

У статті проаналізовано функціональний контекст Умберто Еко в романі «Сьома функція мови» Лорана Біне, виокремлено перелік функцій, пов’язаних як із роллю Еко в романі, так і з художніми наративами та науковими дослідженнями ...

Розглянуто передумови розвитку концепції позаземного розуму та її переходу з умоглядної, натурфілософської площини до соціально-діяльнісної, конкретно-наукової, техніко-технологічної - пошуків радіосигналів позаземних ...

Визначено головні характерні ознаки концепту «титульна музейність» та виокремлено групу художніх наративів, що відповідають цим ознакам: «Краєзнавчий музей» Зиґфріда Ленца (Німеччина), «Зовні Собачого музею» Джонатана ...

У статті подано аналіз міфологічних персонажів як основних структурних елементів знаково-символічного поля спортивно-художніх дійств і як культурного коду у комунікативному полі культури. Семіотика міфологічної складової ...

Проаналізовано візуально-аудіальну складову спортивно-художніх дійств в Україні як рушійний фактор міжкультурної комунікації ХХІ ст. Досліджено і розкрито репрезентацію національно-культурної ідентичності на прикладах ...

Среди многих проблем науки (от классической до постнеклассической) устойчивый интерес вызывает проблема бытия внеземного разума. Она имела содержательную предысторию уже в культурном универсуме традиционного общества. Её ...

У статті простежується особливість використання біографічного матеріалу в літературній творчості О. П. Чугуя, зокрема при створенні образів Г. Сковороди, В. Каразіна, О. Курбаса, В. Івасюка та інших. Однак основна увага ...

У статті розглянуто гумористичну збірку А. Житницького «Козліада», що складається з трьох розділів: літературні пародії, епіграми і веселі історії у віршах. Оцінено вісім десятків віршів першого розділу, які пародіюють ...