Abstract:
Порівнюючи структури весільних і родильних обрядів та залучивши до розгляду поховальну структуру, вдалося встановити, що соціальні статуси головних обрядових персонажів поділяються не лише на профанні й сакральні. Їхній діапазон є значно ширшим і налічує чотири групи: початкові й кінцеві профанні статуси, сакральні статуси та статуси граничні. Від того, на якому етапі з’являються ті чи інші, залежить поділ ритуалу на чотири періоди — дообрядовий, початкових, основоположних і завершальних ритуальних дій. Визначено, що родючість у весільних і родильних обрядах проявляється як використання хліба та інших символів поліфорії, а також
умивання й обмивання. У результаті дослідження виявлені підстави для здійснення обрядів — стимулювання запліднення й імітування світотворення. Якщо у весільних обрядах дія спрямовується на запліднення, його стимулювання й провокування за допомогою здійснення статевого акту, то родильні обряди є імітуванням і повторенням божественної справи творення світу.
