Abstract:
Творчість Й. Гайдна – одна із таких вершин, цінність якої зумовлена як винятковим за значимістю жанротворенням композитора – ствердженням базових для європейського класицистичного музичного мислення жанрів симфонії, сонати, квартету тощо, так і концентрацією духовного досвіду різних історико-культурних епох (бароко та Просвітництво), і певним передбаченням романтичного світобачення. Проте безумовна притяжність творчості митця в контексті сучасної культури, позначеної деструкцією образу людини, руйнацією раніше сталої ідентичності особистості детермінована декларуванням ним гармонійної цілісності особистості, з одного боку, та з іншого – її непорушної цілісності як зі світом соціуму, так і зі світом природи, утвердженням принципової гармонійності Універсуму. Ці концептуальні опори творчості Й. Гайдна є основою масштабного творіння композитора – ораторії «Пори року». Проте її доля в контексті музичного мистецтва демонструє яскраво виражену специфічність, Інтенсивність сценічного втілення твору, його статус фактично обов’язкової репертуарної складової в системі фахової музичної, хорової освіти створює певний дисонанс із рівнем музкологічного опанування, в якому ораторія «Пори року» часто поступається місцем симфонічним полотнам композитора.
Водночас відзначена сучасними українськими науковцями суперечливість тенденцій «відсторонення академічної традиції як непотрібної широкому загалу публіки» та «бажання особистості функціонувати в умовах, елітарності, обраності, що певною мірою демонструється в іманентному бажанні звертатися до загальнолюдської академічної традиції», яка містить у собі загальнолюдські духовні цінності актуалізує необхідність обґрунтування виконавського дослідження ораторії «Пори року» Й. Гайдна. Отже, актуальність теми магістерської роботи зумовлена, з одного боку, перманентною значущістю творчості Й. Гайдна, зокрема ораторіальної, як концентрованого втілення загальнолюдських духовних цінностей, символу академічної західноєвропейської музичної традиції та іманентного компонента професійного становлення та розвитку сучасного хормейстера та з іншого – необхідністю активізації інтерпретаційного потенціалу сучасного музиканта], відродження та укріплення позачасової значущості класики як фундаменту його творчої позиції. Мета дослідження – обґрунтування виконавської інтерпретації хору «Гроза» з ораторії «Пори року» Й. Гайдна. Об’єктом дослідження є ораторіальна творчість Й. Гайдна. Предметом дослідження є особливості виконавського втілення хору «Гроза» з ораторії «Пори року» Й. Гайдна.
