Abstract:
Розглянуто вокальний компонент драматичного спектаклю в жанрі класичної комедії «золотого століття» іспанської драми на прикладі широковідомої постановки режисера В. Канцеля п’єси Лопе де Вега «Учитель танців» (ЦТА, екранізація 1952 р.). Відзначено дослідження останнього десятиріччя, присвячені питанням вокального виконавства у сфері драматичного мистецтва. Проаналізовано специфічні ознаки виконавської інтерпретації вокальних номерів у спектаклі Лопе де Вега «Учитель танців», визначено манери співу (естрадна, академічна), які використовуються артистами, виявлено специфічне поєднання елементів різних манер звукоутворення в одному вокальному номері. Доведено, що гідна вокально-виконавська інтерпретація суттєво доповнює та збагачує художній образ ролі в драматичному спектаклі.
