Аннотации:
Розглянуто програмність як особливість розвитку жанру циклу фортепіанної мініатюри у творчості українських композиторів другої половини ХХ ст. Досліджено процеси та тенденції, які зумовили його становлення, для якого характерне поєднання різних виразних систем, індивідуалізація і активне зближення відмінних типів циклу (непрограмних прелюдій і збірки програмних п’єс), де цикл фортепіанних мініатюр відображає найвпливовіші тенденції часу, зокрема неокласицизму, неоромантизму, неофольклоризму, авангарду, джазу. Визначено, що програмні цикли фортепіанних мініатюр стають самодостатнім жанром, здатним відобразити глибокі філософські ідеї або бути основою для відтворення внутрішнього світу ком-
позитора.
