Поведінку ізохорної теплопровідності в бета-фазі твердого SF6 описано в рамках моделі, в якій тепло переноситься низько-частотними фононами, а вище від межі рухливості фононів - "дифузними" модами, що мігрують випадковим чином з вузла на вузол. Внески фонон-фононного, одно- та двофононного розсіяння в повний тепловий опір твердого SF6 розраховано у припущенні адитивності різних механізмів розсіяння фононів. Межу рухливості омега 0 знайдено із умови, що довжина вільного пробігу фонона, яка визначається всіма розглянутими механізмами розсіяння фононів, не може стати меншою за половину довжини хвилі. Зростання ізохорної теплопровідності твердого SF6 в області передплавильних температур пояснюється зменшенням однофонного розсіяння колективними обертальними збудженнями молекул.
