У відомих алгоритмах розв'язування задачі про призначення в явному вигляді чи опосередковано використовуються відомі класичні умови існування перфектного паросполучення в дводольному графі. В роботі показано, що кожному дводольному графу можна співставити деякий вектор та розширений поліматроід таким чином, що даний вектор є базою цього розширеногополіматроїда тоді ітільки тоді, коли даний граф містить перфектне паросполучення.
