Враховуючи вплив людського чиннику на безпеку польотів при управлінні повітряним рухом, запропоновано розглядати авіадиспетчера як центральну ланку контуру управління. Спираючись на такий підхід, адаптована модель SHEL, що рекомендується міжнародною організацією цивільної авіації ІСАО для виявлення потенційних небезпек в авіаційних системах, та проведений системний аналіз нестиковок елементів контуру управління повітряним рухом. Зроблений формальний опис ризику ситуацій, коли проявляються нестиковки блоків моделі SHEL. Оскільки професійна діяльність авіадиспетчера розглядається як безперервний ланцюг рішень, що виробляються та реалізуються в явних та неявних формах в умовах дії ризику стохастичного і нестохастичного характеру, то запропонована модель проблемної ситуації, що враховує: множину стратегій авіадиспетчера; множину значень визначених і невизначених факторів; множину результатів діяльності; множину числових значень наслідків діяльності; множину показників і критеріїв ефективності; інформацію про відношення авіадиспетчера до стохастичного ризику, а також модель його переваг.
