Досліджено взасмозв'язок між механічними властивостями термобар'єрних покриттів, напилених плазмовим методом, і властивостями вихідних порошків. Було обрано порошки одного хімічного складу, одержані за технологією спільного осадження гідроксидів з подальшою повітряною сушкою осадів та за кріохімічною технологією. Виходячи з відомостей про механізми руйнування термобар'єрних покриттів, було поставлено та розв'язано задачу підвищення пластичності і, як наслідок, росту коефіцієнта релаксації напруг керамічного покриття. Дрібніша структура покриття, напиленого з кріохімічного порошку, дозволила підвищити також: його тріщино-стійкість. Незначне зменшення твердості покриття з кріопорошку не повинно знизити ексітуатаційні характеристики термобар 'єрного покриття.
