У статті розглядається проблема самовдосконалення бази знань, яку задано у вигляді когнітивного простору асоціативних пар образів. Пропонуються формальні моделі та алгоритми для визначення таких видів парадигматичних зв’язків, як синонімія, антонімія, часткове – загальне, частина – ціле, омонімія та асоціація типу «у риму».
