Звичайний розгляд впливу людського чиннику на безпеку функціонування ерготичної системи "екіпаж - повітряне судно - орган обслуговування повітряного руху" розповсюджено на процеси професійної діяльності невеликих груп авіаційних операторів, зокрема формування і комплектування диспетчерських змін за критеріями безпомилковості, своєчасності дій і взаємозамінності. Спираючись на показники психофізіологічної і демографічної надійності та теорему Бернуллі, проведено порівняльний аналіз математичних моделей трьох можливих форм взаємодії у зміні, що передбачають різний ступінь взаємозамінності авіадиспетчерів в процесі управління повітряним рухом. Запропоновано раціональний підхід до комплектування диспетчерської зміни, який ґрунтується на компромісі між трьома моделями. Ключові слова: вплив людського чиннику на безпеку польотів, показники своєчасності, безпомилковості і взаємозамінності у формуванні диспетчерської зміни як невеликої група авіаційних операторів, формула Бернуллі, форми взаємодії у зміні.
