Зроблено спробу розглянути проблему взаємодії суспільства й освіти передусім щодо правомірності її постановки. Виокремлено основні рівні та окреслено (в першому наближенні) соціально-психологічні чинники взаємодії суспільства з освітою. Окрему увагу приділено такому потужному чинникові, як грамадська думка з питань освіти. Обгрунтовано тлумачення освітянської науки як рефлексивної підсистеми суспільства і освіти, що покликана забезпечувати їх ефективну взаємодію.
