Запропоновано математичну модель структури системи управління повітряним рухом на основі теорії випадкових графів. Необхідність врахування можливих позаштатних ситуацій, які обумовлені внутрішніми та зовнішніми чинниками, призвела до того, що запропонована модель відрізняється від існуючих імовірнісним характером потужності як множини зв'язків між елементами системи, так і множини вузлів (елементів). Існуюча теорія випадкових графів розроблена для випадків, коли кількість зв'язків системи управління повітряним рухом випадкова, а кількість вузлів детермінована. Ключові слова: функціональна стійкість, надмірність, випадковий граф.
