Враховуючи вплив пілотів і авіадиспетчерів як "операторів переднього краю" на безпеку функціонування складної поліергатичної системи керування "екіпаж - повітряне судно - середовище - орган управління повітряним рухом", запропоновано оцінювати їх професійну діяльність з урахуванням основної психологічної домінанти, яка визначає ставлення до ризику, а саме схильність, несхильність і байдужість до ризику. Поняття корисності розглянуте з позицій безпеки польотів і поширене на процеси прийняття рішень авіаційним оператором в умовах ризику. Обґрунтована і розроблена теоретична модель оціночної функції корисності-безпеки авіаційного оператора. Розглядаючи професійну діяльність пілотів і авіадиспетчерів як безперервний ланцюг рішень, доведена можливість виявлення основної домінанти діяльності на множині умов і наслідків діяльності. Ключові слова: авіаційні оператори, людський чинник, безпека польотів, прийняття рішень, основна домінанта діяльності, схильність, несхильність, байдужість до ризику.
