Формування національної інноваційної системи для забезпечення довгострокового, конкурентоспроможного економічного й соціального розвитку України не можливе без ефективної взаємодії держави та приватного сектору. Відсутність в Україні належної державної підтримки виконання програм науково-технічного й інноваційного розвитку призвела до технічної й технологічної відсталості окремих галузей економіки, зношення основних фондів, низького рівня використання виробничих потужностей, високої ресурсо- й енергомісткості виробництва тощо. Авторами проаналізовано зарубіжний досвід визначення ефективності державної підтримки інноваційної діяльності та розроблено методичний підхід до оцінки такої підтримки в Україні.
