Протягом минулого століття відбувся цивілізаційний перехід людства від індустріальної до постіндустріальної епохи, що завершився становленням “геофінансової цивілізації”, яка не лише відкриває нові перспективи розвитку та якісного зростання, а й породжує нові виклики та загрози. У статті обґрунтовано загальнометодологічні засади глобальних інституційних перетворень у геофінансовому просторі в умовах міжсистемних трансформацій. Проаналізовано системні детермінанти утвердження “геофінансової цивілізації” крізь призму домінуючих знаково-символічних теоретичних конструктів і архетипів: вартість – гроші – борг – фінансова олігархія. Аргументовано фундаментальні суперечності “геофінансової цивілізації” та окреслено стратегічні вектори інституційних трансформацій у геофінансовому просторі.
