В умовах глобалізації та мінливості фінансових потоків важливу роль у підвищенні інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств відіграють заходи непрямої державної підтримки, одним із інструментів якої є надання державних гарантій. На сьогодні такі гарантії надаються невеликій кількості підприємств, а відношення гарантованого державою боргу до ВВП поки що перебуває на прийнятному рівні. У статті досліджено обсяги та структуру державних гарантій, що надавалися протягом 2004–2012 рр. Обґрунтовано необхідність відмови від надання державних гарантій за позиками, обслуговування яких передбачається за рахунок державного бюджету. Надано інші пропозиції щодо підвищення ефективності державних гарантій.
