У статті обговорюється вплив на уявлення про фундаментальність освіти змін розуміння фундаментальності, що відбулися за доби постнекласичної науки при створенні нелінійних теорій. Показано, що протиставлення фундаментального й прикладного знання вже не спрацьовує, якщо грунтувати його, як раніш, на ототожненні фундаментальності з пізнанням незмінної сутності, а прикладного знання з вивченням минущих явищ.