В умовах посилення процесів економічної й фінансової глобалізації міжкраїнні потоки прямих іноземних інвестицій є ланцюгом, котрий разом із міжнародною торгівлею, товарами й послугами, технологіями, міграцією робочої сили пов’язує окремі економіки та регіони світу. Соціально-економічні наслідки фінансової глобалізації для світового господарства та кожної країни великою, а може, й вирішальною мірою залежать від інституціональних змін, середовища й механізму в цих країнах. У зв’язку із зазначеним на сучасному етапі розвитку світогосподарських зв’язків зростає потреба в дослідженні інституціонального механізму, з допомогою якого здійснюється пряме іноземне інвестування. У статті розглянуто сутність, структуру та особливості інституціонального механізму такого інвестування в умовах посилення глобалізаційних процесів. Проаналізовано динаміку інвестиційних потоків у 1982–2012 рр. та визначено вплив формальних і неформальних інститутів на залучення й використання ПІІ.
