Сучасна світова й вітчизняна фінансова наука вже не один рік намагається дослідити економічне підґрунтя моделі побудови бюджетної системи, визначити її переваги й недоліки. Так з’явилися моделі бюджетного унітаризму та бюджетного федералізму. Згодом вони були модернізовані та поєднали в собі риси кожної з них, що привело до утворення нових моделей – деволюції та функціональної децентралізації. У статті підкреслюється, що в економічній літературі немає чіткого й однозначного трактування понять “бюджетний унітаризм” та “бюджетний федералізм”, як і єдиної бюджетної класифікації, побудованої з урахуванням усіх аспектів бюджетних відносин. Здійснено групування країн, кожна з яких має відповідну форму побудови бюджетної системи. Обґрунтовано потребу в дослідженні фінансових зв’язків нового характеру між населенням регіону, місцевою й центральною владами та сформульовано низку рекомендацій щодо вдосконалення системи бюджетних відносин.
