Оскільки в Україні розвиток соціальної сфери, комунального господарства, транспортної інфраструктури є однією з функцій державної й регіональної влади, а утримання об’єктів, що забезпечують функціонування інфраструктури, завжди пов’язане з великими фінансовими витратами, обсяги фінансування досить часто виходять за межі можливостей державного й регіональних бюджетів. Для розв’язання цієї проблеми влада намагається залучати приватний бізнес та співіснувати з ним на засадах партнерства. У статті розглянуто державно-приватне партнерство як інструмент фінансового регулювання розвитку людського потенціалу, проаналізовано світовий досвід використання такого партнерства у сферах освіти та охорони здоров’я, обґрунтовано необхідність його застосування в процесі інтеграції інтересів державного й приватного секторів економіки з метою розвитку людського потенціалу та досягнення соціально-економічного добробуту в Україні.
