Зростання державного боргу в сукупності зі значними неявними зобов’язаннями перетворюється на джерело глобальної нестабільності. В умовах колективного фіскального шоку наближення до боргового ліміту може виявитися швидшим і непомітнішим. У статті наголошується, що зі зростанням державного боргу в розрізі країн фрагментація фінансових ринків посилює негативні ефекти переливу та спекулятивні очікування. Через тісний зв’язок між суверенними й приватними спредами дестабілізація глобальної фіскальної ситуації породжуватиме витіснення приватних інвестицій у країнах, які не можуть розраховувати на масштабну підтримку ліквідності з боку центрального банку. зроблено висновок, що в цих умовах країни з ринками, які формуються, повинні проводити політику створення завбачливого фіскального простору. Тим із них, де слабкі інститути, слід обирати стратегію збалансованого бюджету, бо вони найбільше вразливі до макрофінансових шоків, а кейнсіанські ефекти стимулювання попиту в них є дестабілізуючими.
