Розглянуто засади класичного підходу до оцінювання ймовірності безпомилкової роботи програмних систем. Запропоновано модель програмної системи, що складається з програмного коду, як чорної скрині, та системи відображень множин елементів зовнішнього середовища та програмного коду. Розглянуто властивості відображень.. Досліджено за допомогою алгебричних методів можливі джерела дефектів програмного забезпечення., обумрвлені порушеннямінтервальних відношень, та визначено необхідні умови відсутності дефектів.
