У статті досліджено використання світового досвіду управління енергозбереженням та застосування його для реалій української економіки. Розглянуто досвід Німеччини, Австрії, Норвегії, Швеції, Японії, Китаю, Республіки Білорусь та Росії. Цей досвід дозволив сформулювати основні інструменти світової практики у сфері енергозбереження. Визначено основні пріоритети діяльності у сфері енергозбереження. Висловлено думку, що заходи й інструменти, що успішно зарекомендували себе в інших державах, придатні і в українських реаліях. Ключові слова: енергозбереження, світовий досвід, практика, ефективність, підвищення
