Враховуючи вплив людського чинника на безпеку польотів, сформульовано поняття основної домінанти діяльності авіаційних операторів при прийнятті рішень, суть якої є схильність, несхильність, байдужість до ризику. Нестиковка блоків "людина - процедури ("L - S")" моделі SHEL, що рекомендується ІКАО для системного дослідження проблем людського чинника, розглядається як закрита задача прийняття рішень при порушенні норм ешелонування повітряного простору S=20 km і S=10 km, що дало змогу побудувати по обмеженому числу точок відповідні оцінні функції корисності-безпеки всього континууму зазначених відстаней. Виявлено, що при посилюванні норми ешелонування майже ? авіадиспетчерів, які перед тим виявили схильність до ризику при вирішенні більш простого професійного завдання, зберегли свою вихідну основну домінанту діяльності. 100% осіб, несхильних до ризику, змінили початкову домінанту та продемонстрували більш ризиковану поведінку: 77,8% - схильність до ризику і 22,2% - байдужість до ризику. З числа осіб, байдужих до ризику, 32% зберегли початкову домінанту, 60% змінили її на схильність до ризику і усього 8% проявили несхильність до ризику. Спираючись на характерні точки оцінних функцій корисності-безпеки розв'язана проблема вирішення "трикутника ризиків" ІКАО в зрозумілих фізичних одиницях. Ключові слова: людський чинник, основна домінанта прийняття рішень авіадиспетчером в умовах ризику, безпека норм ешелонування повітряного простору, оцінні функції корисності відстані між повітряними судами, розв'язання "трикутника ризиків".
