Наведено результати математичного модулювання спільного руху водяної плівки у спутному повітряному потоці. В роботі пропонуються метод та модель розрахунку протікання водяної плівки в спутному повітряному потоці, який базується на ідеї зрощення рішень граничних прошарків повітряної та рідкої фаз. Результати розрахунків градієнтних течій, які реалізовуються на верхній поверхні профілю крила, свідчать про зміну характеру протікання водної плівки, а також дозволяють зробити висновок про посилення дії градієнта тиску при наявності тонкого водяного шару на поверхні тіла, яке обтикається, що при певних умовах може призвести до передчасного відриву повітряного потоку та погіршенню в цілому аеродинамічних характеристик літака.
