У статті, ґрунтуючись на підході, викладеному в додатку H міжнародної директиви ISO/IEC Directives, Part 2:2011 [1], запропоновано уніфіковані мовні форми для викладання різних видів положень українських нормативних документів. Пропозиції, зокрема, охоплюють усі різновиди положень, наведені в міжнародних настанові ISO/IEC Guide 2:2004 [2] та директиві [1], а також положення, потрібні для викладання технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань технічного регулювання.
