Стаття присвячена одному з напрямків вирішення проблеми космічного сміття - використанню рушійних установок для спуску космічних апаратів з робочих орбіт після завершення програми польоту. Запропоновано варіант вирішення проблеми утворення техногенного космічного сміття шляхом доопрацювання конструктивно-компонувальних схем космічних апаратів та врахування додаткової маси підсистеми самоліквідації космічних апаратів на початкових етапах проектування. Описано алгоритм розрахунку максимальної висоти спуску космічних апаратів. Проведено аналіз та отримано залежності для знаходження питомої маси різного типу двигунів від номінальної тяги.
