Стаття присвячена вивченню міжнародного досвіду реформування податкових систем у післякризовий період (2008–2014 рр.) та узагальненню основних підходів до консолідації державних фінансів у країнах – членах ОЕСР у частині формування їхніх податкових доходів. На основі емпіричного аналізу рівня й динаміки надходжень, а також ставок основних бюджетоутворюючих податків досліджено наслідки застосування інструментів податкового стимулювання суб’єктів господарювання для дохідної частини бюджету країн ОЕСР у коротко- та середньостроковому періодах. Виявлено важливі зміни рівня надходжень залежних від економічної кон’юнктури податків, а саме податків на доходи фізичних і юридичних осіб, та надходжень від оподаткування товарів і послуг, зокрема податку на додану вартість. Значну увагу приділено ініціативам різних країн – членів ОЕСР щодо розширення податкових баз із метою акумуляції додаткових податкових надходжень, насамперед шляхом залучення до бюджету нових податків, якими обкладаються одержувачі високих доходів і підприємства. Зокрема, обґрунтовано основні переваги й недоліки мінімального податку на прибуток підприємств, запровадженого в Словаччині у 2014 р. із метою зменшення бюджетних втрат унаслідок ухилень від сплати податків у сучасних умовах економічної нестабільності. Окреслено основні напрями вдосконалення вітчизняної податкової системи в умовах зниження податкових надходжень, пов’язаного зі спадом економічної активності підприємств і скороченням попиту на певні оподатковувані товари (послуги), та мінімізації негативного впливу цих факторів на стан державних фінансів України.
