У статті розкрито економічний зміст фінансових репресій як комбінації регулятивних заходів центральних банків і урядів, застосування котрих призводить до викривлення механізмів функціонування фінансових ринків і фінансового посередництва, з метою зменшення відносного боргового навантаження та скорочення витрат на обслуговування державного боргу. Розмежовано поняття “фінансове регулювання” й “фінансові репресії”. Визначено передумови та особливості застосування фінансових репресій у різних країнах світу та в Україні. Встановлено, що головною причиною таких репресій є слабкість бюджетно-податкової політики, відсутність компліментарності інструментів і методів управління рівнем інфляції, дефіцитом державного бюджету та стійкістю державного боргу. Охарактеризовано основні форми фінансових репресій та інструменти їх застосування. З’ясовано, що посилене використання таких репресій призводить до формування кептивного ринку державного боргу, тіньових ринків фінансових активів та істотного обмеження джерел формування ресурсної бази банків, а за надмірного фінансового тиску – до збільшення неконтрольованого виведення активів за межі країни. На підставі вивчення практики центральних банків встановлено, що фінансові репресії тягнуть за собою скорочення потенціалу національних заощаджень у більшості європейських країн, а також подальше розбалансування процесів у фінансовій сфері та зниження стабільності фінансової системи загалом. Обґрунтовано, що для уникнення негативних наслідків для економіки механізм фінансових репресій може застосовуватися лише на короткострокових інтервалах
