На початку ХХІ ст. розвиток відтворювальних процесів відбувається на тлі глобальної фінансово-економічної кризи, яка набуває системного, структурного й гібридного характеру та розвивається переважно не у виробничій, а у фінансово-банківській сфері, в нових специфічних умовах постіндустріального глобального капіталізму. Специфіка глобальної системної кризи полягає не тільки в її перетворенні з кризи надвиробництва в кризу надспоживання ресурсів, а, головним чином, у перевиробництві й надспоживанні штучних, віртуальних капіталів спекулятивно-фіктивного характеру. У статті з наукових позицій глобальної політекономії та економічної глобалістики розглядаються гостроактуальні проблеми глобалізації відтворювальних процесів в умовах постіндустріальної корпоративної світ-системи глобалізму та гіперфінансіалізаціі світової економіки. Сформульовано прогнозні припущення й прикладні рекомендації щодо посилення контролю процесів фінансової глобалізації та їхніх соціально-економічних наслідків в умовах формування світ-системи глобалізму. Підкреслено необхідність перебудови всієї глобальної фінансової системи, що виключає гіпертрофоване відтворення й надспоживання фіктивних грошей.
