Трансформація вітчизняної фіскальної політики в контексті європейської інтеграції актуалізує коригування домінант використання податкових форм фінансування державних видатків із метою їх збалансування для забезпечення економічного зростання на якісно й кількісно новій основі відповідно до концептуальних засад стратегії соціально-економічного розвитку України. Виходячи з того, що фіскальні принципи організації оподаткування зводяться до еластичності обкладання, що включає можливість автоматичної зміни залежно від фази економічного циклу, та достатності обкладання, що покриває суспільно необхідні видатки, у статті розраховано коефіцієнти еластичності й збираності податків. Аналіз податкової системи України як сукупності податків і зборів, котрі справляються в державі, виконаний за допомогою таких показників: загальна кількість податків і зборів, індекс Херфіндаля -- Хіршмана, рівень оподаткування (податковий коефіцієнт). Розглянуто наявні наукові підходи до застосування методики визначення загального рівня оподаткування. Проведено порівняльний аналіз податкового коефіцієнта в Україні та в ЄС. Обґрунтовано висновки про доволі високий рівень оподаткування в нашій країні, який до того ж не супроводжується адекватним забезпеченням громадян суспільними благами. Доведено, що оптимум рівня оподаткування повинен визначатись економічними умовами суспільного розвитку та складовими системи державного управління, а також ефективністю використання податкових надходжень бюджетів усіх рівнів при перерозподілі бюджетних ресурсів держави для задоволення соціально-економічних потреб суспільства. Запропоновано шляхи підвищення фіскальної ефективності податкових джерел формування таких ресурсів. Наголошено, що зниження податкового навантаження в Україні доцільно проводити на тлі оптимізації обсягу і структури державних видатків, яка допоможе уникнути стрімкого збільшення бюджетного дефіциту та посилення боргової експансії держави.
