У статті досліджено проблеми інститутів інвестування аграрної сфери, які негативно позначаються на його обсягах. Вказано на необхідність розвитку внутрішнього інвестування та діяльності вітчизняних інституційних інвесторів. Проаналізовано стан розвитку фінансових посередників та визначено проблеми, що стримують взаємовідносини з аграрним сектором. Запропоновано напрями розміщення тимчасово вільних ресурсів для інституційних інвесторів.
