У статті обгрунтовано стратегії управління споживчим капіталом промислового підприємства, які обирають на основі матриці, утвореної співвідношенням інтегральних показників цінності відносин зі споживачами та найбільш впливових засобів і умов формування та розвитку цих відносин (технології збереження існуючих та залучення нових споживачів; залученість працівників підприємства у процес формування відносин зі споживачами; імідж підприємства), визначених за побудованою кореляційно-регресійною моделлю.
