У статті досліджено особливість співвідношення моральних та естетичних чинників людської буттєвості в контексті феноменології вчинку М. Бахтіна. На основі аналізу праць російського філософа показано, що реалізація відповідального вчинку в художньому тексті постає суттєвою альтернативою наукового теоретизму, оскільки фундаментальний гносеологічний дуалізм суб’єкт – об’єкт замінюється на взаємовідношення Я – Інший, автор – герой, поняття людини – на образ людини.
