Досліджено процес переосмислення в сучасному соціумі відомих проблем і пошуку нових форм постановки питання не тільки щодо значущості мистецтва, а й до засобів його творення. Соціально-культурний універсалізм мистецтва виступає ресурсом символічних кодів, цінностей, практик. Стверджується, що за умов постіндустріальної цивілізації соціально-культурні універсалії визначають форми та інваріанти структур естетичного обміну.