Досліджено спектр уявлень сучасної науки про явище синестезії та основні аспекти його аналізу в науці постнекласичного періоду. З'ясовано, що найпоширенішими нині є напрями його розгляду в біолого-психологічному та літературо-мистецтвознавчому аспектах. Відтак наголошено на доцільності його вивчення й у естетичному аспекті, а саме аксіолого-естетичному плані. Наголошено, що синестезія виступає важливим чинником особливих ціннісних орієнтацій людини, для яких особливе значення має естетичний мотив творчості та естетичні цінності.
