Вивчення генези аномалій типу “вуглеводневий поклад” з використанням фізико-геологічної інтерпретації каротажних діаграм, структурно-числового моделювання та геоінформаційного робота зумовило необхідність формалізації, математизації і автоматизації процесу отримання стратиграфічних даних із застосуванням розрахункового модуля, що виконує функцію геохронографа. Основою геохронографа слугувала космофізична модель процесу еволюційного розвитку об’єктів Сонячної системи, яка створена з використанням досягнень теоретичної фізики і результатів астрономічних спостережень. Ключові слова: геохронологія, геохронограф, гравітація, стратиграфія, час.
