Розглянуто основні філософські та культур-антропологічні підходи до вивчення впливу сміхової культури на аксіосферу сучасного міста. Проаналізовано традицію соціогуманітарних досліджень феномена сміху від Античності до сучасності. Обґрунтовано необхідність формування цілісного інтегрованого підходу до вивчення системи сучасних практик комічного. Описано специфіку функціонування сміхової культури як складного соціального феномена. Зазначено, що сміхова культура як фокус соціально-полісної буттєвості закріплює в художньо-образних формах цінності й норми жителів міста.