Стаття присвячена аналізу відомих і нових методів експериментального визначення в’язкопружних коефіцієнтів п’єзокерамічних резонаторів, включаючи коефіцієнти зв’язку і тангенси механічних і п’єзоелектричних втрат. Викладено також основи опрацьованої автором нової розрахунково-експериментальної методики і наведено приклади її застосування. Обґрунтування методики проведено за допомогою відомої задачі про радіальні коливання тонкого диска із суцільними електродами. Подальший розвиток дістала ідея почергового вимірювання спадів напруг у модернізованій схемі Мезона, на основі чого опрацьовано нову методику визначення фазових зсувів між компонентами повної провідності за теоремою косинусів. Наведено елементи цієї методики. Експериментальні дані добре узгоджуються з розрахованими величинами.
