Робота присвячена вивченню ефективності георадарних досліджень за допомогою приладу VIY-2 (Transient technologies, Україна) з робочою частотою антени 300 МГц для виявлення пустот і залишків похованих фундаментів на території Національного заповідника “Софія Київська”. На ділянці біля брами Заборовського достовірно зафіксовано фундаменти прибудови ХІ–ХІІ ст. до церкви XI ст., а також, в окремому випадку, фундамент церкви ХІ ст. у фундаментному рові. При цьому на радарограмах є відгуки не тільки від верхньої кромки фундаментів, а й від їх основи. Добре виражена і консерваційна засипка фундаментів, що зроблена з піску, ґрунту та глини, яку виконано за 9 міс до початку досліджень. Печерні споруди, наявні на ділянках за археологічними даними, не відображені на радарограмах, оскільки залягають в інтервалі глибин 2,5–5 м. Такої глибини зондування не вдалося досягти на робочій частоті приладу 300 МГц у зволоженому супіску через високий ступінь затухання сигналу. Ключові слова: георадарний метод, археологічний об’єкт, фундамент, печерна споруда, лес
