У статті проаналізовано поетику М. Зерова в ракурсі взаємодії із сакральним християнським текстом - універсальним протекстом європейської культури. За вихідну точку дослідження правлять поняття ікони, іконічності та іконообразу, що описують властивий східному християнству модус світобачення. Автор показує, як християнський текст надає поетові матеріал для зведення власного тексту.
