У статті здійснено аналіз дозвілля античності у контексті видавничої культури на основі античної літературної рефлексії, зокрема робіт істориків, філософів, письменників й ораторів Давніх Греції і Риму. На грунті проведеного дослідження автором виявлено трансформації дозвілля як соціального і гуманітарного досвіду античного суспільства, сутність та зміст ігрових індивідуальних та масових форм дозвілля античності. Охарактеризовано ігровий контекст видавничої культури як соціально-куртурного явища.