На прикладі шести примірників збірки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського розглянуто водяні знаки Євангелія без сигнатур 1600 р.вільнюської друкарні Мамоничів. Дослідження дало можливість встановити кількість видів водяних знаків та їхній відсоток відносно тиражу, вивчити динаміку їхх зміни та визначити їхнє походження. У виданні більше ніж наполовину представлений папір литовського виробництва, однак є велика кількість і привозного паперу, насамперед краківського походження.
До дослідження долучено й водяні знаки двох фрагментів цього видання, а також примірників Вільнюського університету та Національної бібліотеки Білорусі , що продемонстрували інші види водяних знаків порівняно з київськими. Було висловлено припущення про закупівлю паперу різної якості та комплектування для продажу більш та менш якісних примірників.
