Аналізується історія періоду правління єгипетського фараона-реформатора Ехнатона (1349-1333 рр. до Р. Х.). Розглядаються основні аспекти міжнародної політики Ехнатона, який не притримувався позиції дипломатичного лавірування, яке успішно втілював його батько Аменхотеп ІІІ. Це призвело до погіршення відносин з іноземними правителями. Значна увага приділяється відносинам Ехнатона з царем Мітанні Тушраттою та царем Біблоса Ріб-Аддою.
