Досліджено харитативну діяльність митрополита Української греко-католицької церкви графа Андрея Шептицького (1901-1944). В період між двома світовими війнами, коли економічне становище українського населення в Польській державі було особливо складним, Шептицький намагався надати допомогу найбільш потребуючим членам своєї пастви. Особливу увагу він приділяв організації різних форм соціальної допомоги для дітей. З метою опіки над сиротами він утворив в 1918 р. товариство "Захист ім. митрополита Шептицького для сиріт у Львові", ця організація діяла як фонд, котрий надавав допомогу різного роду закладам опіки над сиротами. Фактично "Захист імені митрополита Шептицького для сиріт у Львові" став прикладом створення підрозділу системи суспільної опіки для дітей з незалежним від держави фінансуванням.
