АТО, антитерористична операція ; Російсько-українська війна, 21 ст. ; Лінії оборони ; Будівництво фортифікаційне
Автор висвітлює проблеми будівництва сучасної лінії оборони на cході
України і дає ретроспективний аналіз значення укріплених районів на теренах
українських земель у ХХ ст. для захисту території.
Аналізуючи ефективність застосування оборонних ліній в часи Другої
світової війни, дослідники зазначають, що під натиском німецьких військ
радянські війська не змогли втримати ні так звану «лінію Молотова», що була
зведена вздовж кордону, ні другу лінію оборони, так звану «лінію Сталіна».
Думка, що в цілому укріпрайони не виправдали сподівань, наклала відбиток
на сучасні уявлення окремих військових теоретиків про неефективність
фортифікаційних споруд у сучасних війнах. Однак існують позитивні
приклади сьогодення, як от захист Мар’їнки Донецької області, де російсько–
терористичні війська зазнали втрат, бо не змогли подолати фортифікаційні
споруди. Стаття містить загальне обґрунтування необхідності будівництва і
застосування довготривалих фортифікаційних комплексів.
