Досліджується проблема мислення в поступальності розвитку
соціокультурного буття. Виявлено його основні цикли, в яких конкретизовано
сутність мислення в рефлексіях методологічного і соціального пізнання.
Показано, що трансформація мислення здійснюється в контексті викликів
часу, що сприяє постійному оновленню інтелектуально–творчих практик.
В контексті нової соціокультурної реальності формуються нові вимоги до
мислення, які завжди повинні бути соціально обумовленими.
