Розглянуто проблему особливостей розвитку наративного світу російського православ’я в 2011–2013 роках. Досліджено, що російська православна традиція постає перед викликом сучасності, який проявляє себе в необхідності реагувати на поточні соціокультурні та політичні події, внаслідок чого трансформуються класичні релігійні наративи. Тісна співпраця з державними інститутами призвела до інтеграції окремих представників церковної номенклатури в державний істеблішмент і надала представникам РПЦ широкий доступ до федеральних ЗМІ. Представники церкви активно висловлюють свою підтримку правлячому політичному режиму, антиліберальним ініціативам Кремля,
засуджують діяльність опозиціонерів, що зумовило критичну й негативну оцінку РПЦ в опозиційному середовищі. Доведено, що наратив «нападу на православ’я» є головним у виправданні церковних скандалів, зокрема пов’язаних із патріархом Кирилом, у широких соціальних дискусіях.
