У статті досліджуються аспекти одніеї з найбільш характерних універсалій класицистської доби другої половини XVII - початку XVIII століть - бінарної логіки/ Її риси прогстеруються на трьох магістральних равнях - рівні філософії )зокрема у дуалізмі, діалектиці тощо): рівні математики (множина, біном Ньютона, двійкова система числення Г. Лейбніца); та рівні музичного аналізу, де еталоном бінарної логіки є квадратний нормативний період, риси якого були сформовані Г. Ріманом у XIX столітті.
